“Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими (Марка 8:38)”.
Ми насправді соромимось Бога.
Не про Нього складаєм пісні.
І від цього у серці тривога..
А спасіння лиш тільки в Христі.
Ми говорим про що заманеться
У дорозі й за пишним столом;
Хто про Бога — сектантом в нас зветься.
Чому правду поплутали з злом?!
Ми про Бога говорим в неділю,
Й, (не дай, Боже), як хтось захворів.
Як же буть на небеснім весіллі,
Якщо тут ще ти небом не жив?
Ми насправді соромимось Бога,
Хоч собі звіт про те не даєм.
Якби ні, то би кожна дорога
Простелялася Словом Святим.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дай же, Боже, способность увидеть! - Сергей Сгибнев В рубрике "Поэзия" встретилось стихотворение «Я не спорю, тематика скользкая...». Написано с болью в сердце, адресовано подруге, остающейся, как я понял в "прелестях мира сего".
Хочешь - спорь, что, тематика скользкая - Библия, Бог.
Хочешь - время теряй на гулянках и в прочем распутстве.
Но молюсь за тебя, чтобы ты свой презрела порок -
И закончилась грешная жизнь, твои дни в безрассудстве.
(София Маризовская aka Sonja Snake)
Дата отзыва - что-то около двух лет. Где ты сейчас, София?
